Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче.
Миґда́ль, -лю, м. = мигдаль.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Чи не з повійницею бува якою спізнався.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить.
