Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковмо

Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВМО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВМО"
Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Варовий, -а, -е. Относящійся къ вару 1. Вас. 146.
Добутни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный. Добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у.
Додава́ння, -ня, с. Прибавленіе.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Парть, -ти, ж. 1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть. Галиц. 2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть. Галиц.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВМО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.