Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбур

Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБУР"
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Воляка, -ки, м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Курнути Cм. курити.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. Желех. 2)синя. Раст. Monilia coeruba.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Брацл. у.
Погейкати Cм. погейкувати.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.