Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Доко́шувати, -шую, -єш, сов. в. докоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать.
Немога, -ги, ж.
1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється.
2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Побічниця, -ці, ж.
1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки.
2) Боковая доска колыбели.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому.
Щетинник, -ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. віддам щетинникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть.
