Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила.
Відігнати Cм. відганяти.
Грі́мання, -ня, с. 1) Грохоть, грохотаніе. 2) Сердитый крикъ, брань. 3) Удары, битье.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Жіночі примхи.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Ковтях, -ха, м. = ковтун 2. В головах ковтяхи.
Поморочити, -чу, -чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Пригніток, -тка, м.
1) Прессъ.
2) Угнетенный человѣкъ.
