Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковиза

Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Бджілонька, бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Відтоді нар. Съ тѣхъ поръ. Відтоді та полонина вівчарева звеся. Млак. 100.
Голубка, -ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная.... Г. Барв. 107. Ум. голубонька, голубочка.
Лисну́ти Cм. лискати.
Підрити Cм. і. підривати.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Торопало, -ла, об. 1) = торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.