Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковиза

Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. ІІІ. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185.
Жвя́кати, -каю, -єш, гл. = жвакати.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Пачіски, -со́к, мн. = пачоси.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.
Чайня, -ні, ж. Чайная. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.