Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковиза

Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося. Мир. ХРВ. 127.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Ма́сличко, -ка, с. 1) Ум. отъ ма́сло. 2) Родъ игры. Ив. 46.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта. Ив. 20.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій. Шейк.
Тусок, -ску, м. = туска. Шух. І. 44.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.