Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковиза

Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗА"
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Заверта́йло, -ла, м. Производящій кастрацію. Оцей мій кум завертайло на нашому селі.
Заніма́ти, -ся = займа́ти, -ся.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки. Драг. 238.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.