ковиза

Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.

Випадкові слова

Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.

повністю...

Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.

повністю...

Партолити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать не особенно тщательно, почти то-же, что и партачити.

повністю...