Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковтун

Ковтун, -на, м. 1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340. 2) Вообще сбившіеся въ комья волосы. 3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТУН"
Відсапати Cм. I. відсапувати.
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити. Н. п.
Пикниця, -ці, ж. Колбаса. Угор.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. Ном. № 10818. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.). Мнж. 60, 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.