Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбаситися

Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАСИТИСЯ"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Ном. № 1426. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Полт. Polyporus. ЗЮЗО. І. 132. Під пеньком губка. Ном. № 5396. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Ном. № 13672. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Ном. № 2654. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. Ном. № 13672. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. ІІ. 202. Нема ні кресала, ні губки. Грин. І. 219. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Н. Вол. у. Цілу губку я уткала. Черниг. у. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». Вас. 171. 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. I. 137.
Каптанка, -ки, ж. 1) Верхняя одежда въ родѣ кофты. 2) Пиджакъ изъ выбойки. Н. Вол. у.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. Св. Л. 281. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Хмарити, -рить, хмаритися, -риться, гл. безл. Покрываться тучами. Ой хмариться, туманиться став дощ накрапати. Н. п. Небо хмариться. Єв. Мт. XVI. 3. Куриться, хмариться, — дощ буде. Грин. ІІІ. 384. Шуткують, а у мене в душі хмариться. Ком. Пр. № 435. Дивиться, мов би хмарить. Смотритъ сумрачно, мрачно. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБАСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.