Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Ґазді́вство́, -ва, с. Хозяйство.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Ум. пелюшечка.
Переплигувати, -гую, -єш, сов. в. переплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Пішли до куріня, переплигуючи через густе огудіння.
Підсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. підсипатися, -плюся, -лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь.
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. . Хорошая дружина на вроду. Ум. уро́донька.
