Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кодільничий

Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОДІЛЬНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОДІЛЬНИЧИЙ"
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Гора́льня, -ні, ж. = Горільня. Рудч. Чп. 29.
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Роскудовчити, -ся. Cм. роскудовчувати, -ся.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець. Ном. № 10637.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОДІЛЬНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.