Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Cм. Гузичний.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся).
Харсон, -ну, м. Херсонъ.
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Високе чоло гетьманське. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. (). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. 5) Передняя часть гончарной печи. 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. 7) Самое лучшее, отборное. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Cм. еще чолко.
