Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожух

Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУХ"
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Брехало, -ла, м. Врунъ.
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Дре́млик, -ка, м. Раст. Orchis morio.
Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315.
Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Скрип II, -пу, м. Скрипъ, скрипѣніе. чо́боти на скрипах. Скрипящіе сапоги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЖУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.