Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалювати

Ковалювати, -люю, -єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЮВАТИ"
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Насіда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Нападать, напускаться. Чого ти насідаєшся на мене?
Округляти, -ля́ю, -єш, сов. в. округлити, -лю́, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Пху! меж. Тьфу!
Розчісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. розчеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расчесываться, расчесаться. Я змиюся і розчешуся. Мет. 76.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.