Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже...
Ізж.. Cм. зж.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. Cм. натягач 2б.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла.
2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Кривоніс не стерпів такої одповіді.
Хвук, -ка, м.
1) = фук. Хвук на хвук як піде, то забачиш, що з того нічого не буде.
2) Веретено. Дівки, беріть в руки хвуки (веретена), завтра Великдень.
Хісен, -сна, м. = хосен. Який мені з того хісен?
