Барліг, -логу, м.
1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг.
2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу.
3) Грязная лужа; грязь. Валяється як свиня в барлозі. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі.
Драто́ваний, -а, -е. Раздраженный.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши.
Корінний, -а, -е. 1) Корневой, относящійся къ корню.
2) Пряный. корінна. Водка, настоянная на кореньяхъ. В приставках стояла брага, а в бутелях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна.
Полятиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis.
Предузвілля, -ля, с. = предозвілля.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Черепинка, -ки, ж. = черепочок.
Шкрябати, -баю, -єш, гл. Скресть, царапать.
