Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коваль

Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. Ном. № 2548. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = коваляк. Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Любечъ. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно. Ном. № 13650.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬ"
Басанунка, -ки, ж. = басамонка. Вх. Лем. 390.
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Буз, -зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ном. № 13153. Ум. бузок.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії. Грин. III. 119.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus. Вх. Пч. II. 14.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.