Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбиця

Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБИЦЯ"
Гони́шний, -а, -е. на сі́тка. Родъ рыболовной сѣти, на которую нагоняютъ рыбу. Браун. 12.
Гу́та, -ти, ж. Стекляный заводъ. Палає, як у гуті. Ном. № 14045.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Задими́ти Cм. задимлювати.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.
Утягувати, -гую, -єш, гл. = утягати. Той рубель, що снопи утягають. Чуб. II. 11.
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці. Ном. № 2508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.