Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбиця

Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБИЦЯ"
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Безхмарно нар. Безоблачно.
Гуля-гуч! меж. Крикъ, которымъ гонять гусей. Вх. Лем. 406.
Діва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ді́тися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. Мнж. 186. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує. Чуб. VII. 576.
Неук, -ка, м. 1) Неучъ. І між дівок сих посадив як неука. Котл. Ен. III. 71. 2) Необъезженный конь.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.