Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковмір

Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВМІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВМІР"
Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий.
Підземелля, -ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35.
Пліснявка, -ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВМІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.