Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.
Водонька, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Голошіння, -ня, с. = голосіння.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. 2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Хиба мене зобідила людина? Як же ти міг так зобідить чоловіка?
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір.
Півколіщатко, -ка, с.
1) Полукругъ.
2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент.
Приподоблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. приподо́битися, -блюся, -бишся, гл.
1) Сдѣлаться угоднымъ. Чим той Лазарь Богу приподобився?
2) Угодничать передъ кѣмъ, подольщаться, подольститься. Приподобляючись (русини) до приятелів ляхів, робились римськими католиками.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками.
