Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

когутик

Когутик, -ка, м. Ум. отъ ко́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхній конецъ смереки. Шух. І. 176. 3) Узелъ на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курокъ ружья. Шух. І. 229. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТИК"
Відказати, -ся. Cм. відказувати, -ся.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Перебити, -ся. Cм. перебивати, -ся.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Розщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. розщіпнутися, -нуся, -вешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Свита розщепнулася.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОГУТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.