Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковтки

Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТКИ"
Борошняний, -а, -е. = борошенний
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Зрожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. зроди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Рожаться, родиться. 2) Родиться, уродиться. Посіяла, мамко, жито, — зродився барвінок. Гол. III. 403.
Намуги́катися, -каюся, -єшся, гл. Намурлыкаться.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.
Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.