Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковтки

Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТКИ"
Берегуля, -лі, ж. = берегівка. Hirundo riparia. Вх. Пч. II. 12. Ум. берегулька.
Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Ном. № 3300. Чи вже скінчив жорстокі речі? К. Іов. 35. 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий. Чуб. V. 768.
Зави́сти Cм. зависати.
Зави́ти I, -ся. Cм. і. завивати, -ся.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка. Рк. Левиц.
Промести Cм. промітати.
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ). Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Стійчик, -ка, м. 1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах. ЗОЮР. І. 135. 2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи. Рк. Левиц.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя. АД. І. 28.
Шкирготати, -гочу, -чеш, гл. = скреготати. Шкиргоче сорока. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.