Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коваленко

Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЕНКО"
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Ном. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли. О. 1862. IV. 34.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183.  
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Тічня, -ні, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.