Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коваленко

Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЕНКО"
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Морг II, -га, м. Миганіе, морганіе. на кивах та на мо́ргах розмовляти. Разговаривать мимикой.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Признатися Cм. признаватися.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Смеречє, -чя, с. = смерека. Шух. І. 185.
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця. Угор.
Убудити, -жу, -диш, гл. Разбудить.
Шо мѣст. = що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.