Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився.
Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. А щоб на неї повітра прийшла. А щоб тебе лиха повітра забрала.
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Сварка, -ки, ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Добра жилба, коли сварки нема.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.
Шірінька, -ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі.
Штим, -ма, м.
1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь.
2) Переносно: волосы у человѣка. Взяли його за штим та й вивели геть. Я тобі ввесь штим висмичу.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
