Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковач

Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЧ"
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою. Черном.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Покривайлечко, покрива́лечко, -ка, с. Ум. отъ покривало.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Ручайка, -ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.