Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковнір

Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Дійни́к, -ку́, м. 1) = Дойняк. Шух. І. 109, 212. 2) = Дійниця. Вх. Лем. 410.
Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця! МВ. ІІ. 182.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Макс. Пливе понад берегом. Рудч. Ск. II. 19. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 11.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.