Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковнір

Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіевск. у.
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує. Фр. Пр. 82.
Стрик, -ку, м. = стрий. Вх. Уг. 270.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку. Чуб. І. 144.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.