Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковнір

Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВНІР"
Берца, -ци, ж. 1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) берци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.
Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили. Г. Барв. 532. 2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала. КС. 1883. II. 378.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Пластовень, -вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.
Поставитися Cм. поставлятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.