Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковток

Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТОК"
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Ґонтяни́ця, -ці и ґонтя́рка, -ки, ж. Ель, годная для теса, гонта. Вх. Лем. 407.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla. Мнж. 184.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Повигодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить, выкормить (многихъ).
Пуклятий, -а, -е. = пукатий. Вх. Лем. 458.
Укрити, -ся. Cм. укривати, -ся.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка. Мкр. Н. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.