Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Колястра, -ри, ж. = молозиво.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Суперечник, -ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш.
Суятити, ячу, -тиш, гл. — кого́. Безпокоить кого.
Шапкобрання, -ня, с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.
