Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

анкерь

Анке́рь и анки́р, -рю, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНКЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНКЕРЬ"
Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
Пороз'їзжатися, -жаємося, -єтеся, гл. = пороз'їздитися.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНКЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.