Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Баяти, -баю, -єш, гл.
1) Разсказывать. Казали б казку, баяли б байку до самого світу.
2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Гре́ний, -а, -е. = Гряний.
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди.
Оглас, -су, м. 1) Возвѣщеніе, оглашеніе; также церковное оглашеніе о предстоящемъ бракосочетаніи. 2) Опубликованіе. Багато лежить у мене писання українського до друку, багато я перечитав його, та ось тільки кришечку до огласу вибрав. 3) Возгласъ, крикъ. Птиця відтіля з веселим огласом летіла. Брата Лазаря огласом спросив.
Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Ум. паволоченька.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.
