Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбатка

Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБАТКА"
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94.
Пластовик, -ка, м. = пластовець. Вх. Зн. 50.  
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Попадати 2, -да́ю, -єш, сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.
Попережовкати, -каємо, -єте, гл. Пожелтѣть (во множествѣ). Огірки попережовкали і солити негодящі. Волч. у.
Потонути, -ну, -неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Скушати, -ша́ю, -єш, сов. в. скуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Почали (чорти) скушать його. Грин. II. 11.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.