Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковзатися

Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВЗАТИСЯ"
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Вибалакати, -каю, -єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Поприлягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.
Тишкуватися, -куюся, -єшся, гл. Шептаться? Дівчата тишкувались. Мкр. Н. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.