Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалиха

Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Відбування, -ня, с. Исполненіе, отбываніе, отработка.
Доліпи́ти Cм. доліплювати.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ. Лебедин. у.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Пластунський, -а, -е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені. О. 1862. II. Кух. 63.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори. Вх. Зн. 76.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.