Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалиха

Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Воловарь, -ря, м. = воларь. Угор.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Ном. № 4614. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Ном. № 4616.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Обриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обірватися, -рвуся, -вешся, гл. Розмова все обривалася. Левиц. Пов. 314.
Підшити Cм. підшивати.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.