Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалиха

Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Ма́тчин, -на, -не. = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Дума. Тобі уся матчина худоба досталась. О. 1862. VIII. 8.
Мо́рда, -ди, ж. Морда, рыло. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. З свинячою мордою у бублишний ряд. Ном. № 1037. Ум. мордочка. Лисичка і виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.