Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалиха

Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Кулачний, -а, -е. 1) Кулачный. 2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. ІІ. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. ІІ. 103.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає. Конст. у.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Ціпух, -ха, м. = ціпо́к = ціпун = ціпуга. Іде од Бога Матка Христова золотими мостами, з золотими ціпухами (изъ заговора противъ кровотеченія; ясно изъ сопоставленія варіанта заговора: ішла баба кам'яна кам'яним мостом з кам'яним ціпком). Грин. II. 315.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.