Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалиха

Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИХА"
Бастря, -ряти, с. = байстря.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Клюпач, -ча́, м. Рычагъ, на которомъ ходитъ въ ножной ступѣ боекъ. Шух. I. 161.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Натягач, -ча, м. 1) Инструментъ: а) у бочара — для натягиванія обручей на бочку; б) у колесника — для натягиванія обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. 8) Раст.: а) Paris quadrifolia L. б) Ranunculus lingua L. в) Silene noctiflora L. ЗЮЗО. I. 130, 133, 136.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты. Лохвиц. у.
Піддурити Cм. піддурювати.
Услугування, -ня, с. Прислуживаніе.
Шолудивий, -а, -е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. З шолудивою головою та в дух. Ном. № 5462.
Щерлатий, -а, -е. = шарлатовий? Вилинули соколи з чужої сторони і сіли-упали у лісі на превольдобному древі орісі, звели собі гніздо щерлатне, а знесли яйце жемчужне. КС. 1882. XII. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.