Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коєць

Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЄЦЬ"
Вата, -ти, ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись. Мет. 459.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Сличок, -чка, м. = шличок. Лукаш. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.