Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коєць

Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЄЦЬ"
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Заві́зний, -а, -е. Имѣющій много дѣла, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили? Н. Вол. у.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.
Пакувати, -ку́ю, -єш, гл. Укладывать, упаковывать.
Погарикати, -каю, -єш, гл. Поворчать. Погарикай там, погарикай, — ось я тебе. Мнж. 95.
Проглуб, -бу, м. Глубина. Вх. Зн. 56.
Рукомия, ми́ї, ж. Рукомойникъ.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.