Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

когут

Когут, -та, м. 1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться. Ном. 2) Тетеревъ (у гуцуловъ). Шух. І. 237. 3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Шух. І. 128. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТ"
Мо́чка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302.
Поперестарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Перестарѣть (о многихъ).
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. І. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. І. 22.
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей. Шух. І. 211.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Уніятський, -а, -е. Уніатскій.
Хапанка, -ки, ж. 1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий. Грин. II. 183. 2) Взятка. 3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка. Ном. № 13264.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.
Чєгір, -ра, м. = чагарь. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОГУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.