Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

когут

Когут, -та, м. 1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться. Ном. 2) Тетеревъ (у гуцуловъ). Шух. І. 237. 3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Шух. І. 128. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТ"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Басан, -ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими баса нами. Лукаш. 45.
Бубон, -бна, м. Бубенъ. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. І. 45. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный. Левч. 62.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Накува́ти Cм. наковувати.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися. Котл. Од. 489.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОГУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.