Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалисько

Ковалисько, -ка, м. Ув. отъ коваль. У коваля того був старий батько... От ковалисько посилав... по свого батька. Чуб. І. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИСЬКО"
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Набу́тний, -а, -е. Благопріобрѣтенный.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Шовчина, -ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. Н. 65. Ум. шовчи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.