Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалисько

Ковалисько, -ка, м. Ув. отъ коваль. У коваля того був старий батько... От ковалисько посилав... по свого батька. Чуб. І. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛИСЬКО"
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. КС. 1887. VI. 475. Cм. шкопирта, нар.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.