Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вліз між молот і ковадло. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму.
Пообтягати, -га́ю, -єш, гл. Обтянуть (во множествѣ).
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Біжи, поскуплюй чергове козацтво.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты.
