Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковальство

Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬСТВО"
Безротий, -а, -е. Безротый. Аф.
Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12.
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Роздоброхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести. Котл. Ен. II. 14.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Шашкірня, -ні, ж. = шестерня 3. Шух. І. 278, 295, 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.