Волога, -ги, ж. Влага.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька!
Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Круженяти, -ня́ю, -єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє?
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Побігачка, -ки, ж.
1) = побігайка.
2) Поносъ.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки.
Тьопати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать (по грязи).
2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася.
