Бешпетити, -чу, -тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Гедз, -за, м. и пр. = ґедз и пр.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Мати понапікала й понаварювала.
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Се ж він своїми руками і дерева понасажував.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину.
2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча.
Сміливість, -вости, ж. = смілість. Випив для сміливости.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать.
