Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковила

Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЛА"
А́фрика, -ки, ж. Африка.
Викупне, -ного, с. Выкупныя деньги за землю. За землю викупне треба дати.... а податки з якої речі? Мир. Пов. І. 157.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. Ном. № 507. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. Чуб. V. 432. 3)со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона. Кв. Драм. 57).
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух. Гол. І. 387.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.