Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковила

Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЛА"
Вимутюрхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться, истощиться. Згребе обома руками, видавить олію, та в рот.... Звісно, скілько можна чоловікові так ззісти, та ще як вимутюрхався добре. Ном. № 11988.
Виноватниця, -ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Св. Мр. XI. 11.
Осмілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл. 1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась. Уман. у. 2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати. АД. І. 115.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.