Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Браля, -лі, ж. Работница, собирающая, дергающая коноплю. Желех.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. І. 178.
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою. Рудч. Ск. І. 174.
Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Потягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Потащиться. Потяглась і вона за москалями. 2) Cм. потягатися.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Травневий, -а, -е. Майскій.
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою. Рк. Левиц.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. О. 1861. XI. Св. 33. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати. О. 1861. XI. Св. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.