Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
З'язуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. з'язатися, -в'яжуся, -жешся, гл. = зв'язуватися, зв'язатися. Харьк.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum. Шух. І. 22.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.