Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Відпечатувати, -тую, -єш, сов. в. відпечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані. Чуб. V. 735.
Гірник, -ка, м. Работникъ въ каменоломнѣ. Н. Вол. у.
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами. Желех.
Злороб, -ба, м. Злодѣй. Встрѣчено только у Кулиша. К. ЦН. 318.
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Подольск. г. Покладні гроші. Шух. І. 51.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Рева, -ви, об. Плакса. Черк. у. О. 1862. IX. 119. Он рева яблука розсипала. Ном. № 13978. Ув. ре́вище. Оце ще ревище!
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.