Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Ма́сничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. Грин. І. 240. 2) Маслянка (посуда для масла). 3) Кадка съ масломъ. 4) Маслобойка.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Нехати, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак. Шевч.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.