Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами.
Возлобок, -бку, м. Покатость. На возлобку поганий город буде і вода не держатиметься.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Поохочувати, -чую, -єш, сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева.
