Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбота

Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБОТА"
Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить. Рудч. Ск. І. 40.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці. МУЕ. III. 83.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.