Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбота

Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБОТА"
Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Загнізди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сдѣлать себѣ гнѣздо. Татари..... степові орлята, що загніздились по-над морем Чорним. К. МБ. XI. 154.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Пропасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть пасішником. Я в того пана годів із сім пропасішникував. Харьк.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.
Роспорошувати, -шую, -єш, сов. в. роспороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ). 2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині. К. ЦН. 227.
Тисячоголов, -ва, м. Раст. Vaccaria vulgaris Host. ЗЮЗО. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.