Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковбок

Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. Шух. І. 88. 177. Ум. ко́вбчик. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВБОК"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ. Вх. Лем. 395.
Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою. Рудч. Ск. II. 97.
Плечико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Упоряджувати, -джую, -єш, сов. в. упорядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Впоряди так, щоб ти мене на шиї возив. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Утратити, -ся. Cм. утрачати, -ся.
Шелехнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.