Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему.
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый.
2) Безпрепятственный.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування.
Трепотатися, -чуся, -чешся, гл. = трепетатися. Вінок-трепіток.... ней ся трепоче. І кужілка трепочеться, мені прясти не хочеться.
Угнак, -ка, м. = угнавець.
