Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кованка

Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАНКА"
Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Загнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Пренебречь. Чи батьками отті німці загнущались, що чуприни вражі діти одцурались. Мог. 49.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай! О. 1862. V. 106.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать. Желех.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася. Чуб. V. 563.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Справити, -ся. Cм. справляти, -ся.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Тихосвітний, -а, -е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре! К. Дз. 186.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.