Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кованка

Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАНКА"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл. 1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Устаиваться, устояться.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую. Г. Барв. 368.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.