Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковчег

Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВЧЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВЧЕГ"
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый. Вх. Лем. 466.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВЧЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.