Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковчег

Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВЧЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВЧЕГ"
Гребена́тий, -а, -е. Имѣющій гребень. Кури білі, чорні, гребенаті. Мил. М. 51.
Джур, -ру, м. Кушанье: непросѣянную овсяную муку разводятъ водой и ставятъ на ночь, что-бы вскисло, затѣмъ варять и ѣдятъ съ коноплянымъ масломъ. Н. Вол. у. КС. 1885. VII. 419, 1889. VII. 43. Kolb. І. 52. Баламутна вода як кисіль, як джур. Ном. № 12420.
Забу́дька, -ки, ж. = забудьок 2. Озьми хліб, забудьку, той, що як виймаєш із печі ти забудеш винять. Драг. 32.
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи. Рудч. Ск. II. 166.
Потвар, -ра, м. = потвора. К. МБ. X. 12. Тепер кругом я потвар сплямувала. К. ХП. 93.
Проскурниця, -ці, ж. Просвирня. Гості позаймали всі людські хати, стали в дяка, паламаря, проскурниці. Левиц. І. 183.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Сиротюк, -ка, м. Сирота. Желех.
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВЧЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.