Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковальчук

Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬЧУК"
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Круподерня, -ні, ж. Мельница для приготовленія крупы.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Підтитарій, -рія, м. = підтитарний. Желех.
Попідтоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и підтоптати, но во множествѣ.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Білецк.-Нос., Приказки, кн. VIII. 10. Cм. еще тамъ же кн. XIV. 53.
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи. Шух. I. 178, 179.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.