Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло

Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося. Днѣстръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЛО"
Арти́стка, -ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока. Міусск. окр.
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Затекти́ Cм. затікати.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Мала́та, -ти, ж. = кулеша. Вх. Уг. 251.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.