Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло

Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося. Днѣстръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЛО"
Андара́к, -ка, м. Родъ юбки у полѣсскихъ женщинъ изъ полосатой шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429.
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Док Cм. доки.
Медляк, -ка, м. = меделян. Желех.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.