Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклекотати

Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Ном. № 3695. Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Чуб. V. 933. Заклекчи (орле) з-під хмари. Щог. Сл. 135. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Кв. І. 259. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЕКОТАТИ"
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Мкр. Н. 23. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка. Н. п.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.