Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклацати

Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАЦАТИ"
Безмастий, -а, -е. Безцвѣтный (о лошадяхъ). Ця коняка від старости стала якась безмаста.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Повиплюндровувати, -вую, -єш, гл. Истребить, опустошить (во множествѣ).
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый. 2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Тахва, -хви́, ж. Артель рыбаковъ. Вас. 189.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. О. 1862. І. 28. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд. Шух. I. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.