Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклацати

Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАЦАТИ"
Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. Cм. товарина, товаряка.
Духі́вня, -ні, ж. = духівниця. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.