Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклацати

Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАЦАТИ"
Висти, в'ю, в'єш, гл. = вити, в'ю, в'єш. А з хрещатого та барвіночка не висти віночка. Грин. ІІІ. 537.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Волосяниця, -ці, ж. Власяница. Замість чернечої волосяниці надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Зага́куватися, -куюся, -єшся, гл. Заикаться. Вх. Лем. 415.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.  
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи. (К. II. Михальчукъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.