Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. 3) Часть кушки (Cм.). 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Ум. вушко, вушечко.
Захрыпнуты, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Співаю, аж поки не захрипну.
Кумедіянт, -та, м. Комедіанть, балаганный актеръ. А на майдані кумедіянти ямку розіпнули — ото будуть кумедії приставляти. Чого ти з мене регочеш? Хиба я тобі кумедіянт?
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться.
Ме́джи пред. = між.
Повітря, -ря, с.
1) Воздухъ. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі.
2) = повітриця.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала.
Росомаха, -хи, ж. Звѣрь: россомаха.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. В суєту він не встрявав.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.
