Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. З шуму став ирод-чорт. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод.
Комірниченько, -ка, м. Ум. отъ комірник.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький.
Точний, -а, -е. Точный.
Швадрон, -ну м., швадро́на, -ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає.
