Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку?
Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Кішниця, -ці, ж. Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ.
Мере́нька, -ки, ж. = мерест 1.
Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій.
2) Поблѣднѣвшій.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Царіград, -ду, м. Константинополь, Царьградъ. Червоного вина з Царіграду відер з троє у барилі.
