Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ.
Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Недбалиця, -ці, об. = недбайлиця. П'яниця да недбалиця цілий тиждень в корчмі п'є, гуляє. Недбалиця гірше п'яниці.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку.
